1627 р. — указом царя московського Олексія Михайловича та його батька патріарха Філарета звелено було книги українського друку зібрати і на пожежах спалити із суворою забороною будь-коли в майбутньому купувати українські книги. У Москві спалено 'Учительное євангеліє' Транквіліона-Ставровецького разом з іншими його книгами та 'Катехизис' Лаврентія Зизанія Тустановського[124].

1677 р. — Патріарх московський Іоаким наказав з українських книг знищити листки, які мають різницю від книг московських.

1686р.- Ліквідація автономії української церкви, незаконне й насильницьке приєднання Київської метрополії до Московського патріархату і встановлення Московськім патріархом контроля в Україні над церквою. освітою і культурою.

1689р.- Заборона Києво-Печерській лаврі друкувати будь-які книжкі без дозволу Московського патріарха.

1693р. — Заборона Московського патріарха привозити до Москви українські книжки.

1687р. - Вимоги Москви до гетьмана України сприяти збільшенню кількості змішаних шлюбів між українцями та росіянами («Коломацькі статті»).

1708р., листопад — Зруйнування за наказом Петра І гетьманської столиці Батурина (з винятковою жорстокістю було замордовано всіх його мешканців - 6 тис. чоловіків, жінок і дітей, а місто дощенту зруйновано і спалено).


1709р. — Указ Петра І про запровадження цензури при друкуванні українських книжок у Москві.

1755, 1766, 1769, 1775, 1786 рр. — Заборони Петербурзького синоду друкувати українські книжки.

1764р. - Інструкція Катерини II князю О. В''''яземському про посилення русифікації України, Смоленщини, Прибалтики та Фінляндії.

1764р., 10 листопада - Указ Катерини II про ліквідацію в Україні гетьманського правління.

1769р. - Указ синоду про вилучення в населення українських букварів та українських текстів з церковних книг

1775р., З серпня - Маніфест Катерини II «Об уничтожении Запорожской Сечи й причисления оной к Малороссийской губернии» та про закриття українських шкіл при полкових козацьких канцеляріях.

1784р. - Русифікація початкової освіти в Україні.

1786р. - Заборона церковних відправ українською мовою, запровадження російської вимови церковнослов'янських текстів. Наказ про обов''язковість «чистого российского язьїка» в Київській академії.

1817р. — Закриття Києво-Могилянської академії.

1834р. — Відкриття Київського імператорського університету з метою русифікації «Юго-Западного края».

1847р., березень—квітень — Розгром «Товариства св. Кирила і Мефодія» у Києві, арешт його учасників і покарання ув''''язненням та засланням у віддалені губернії Росії. Посилення переслідувань української мови, літератури та культури.

1862 рік. Позакривано українські недільні школи. Припинилось видання українського літературного та науково-політичного журналу «Основа»

1863р., 18 липня — Циркуляр міністра внутрішніх справ Росії П. Валуєва про заборону друкування книг українською мовою в Російській імперії («Валуєвський циркуляр»). «Української мови не було, немає і бути не може, а хто цього не розуміє — ворог Росії».

1869 рік. За законом, чиновникам усіх відомств призначалась значна доплата за русифікацію.

1876 рік. Емський указ. Заборона ввозити українські книги з-за кордону, заборона підписувати українські тексти під нотами, заборона українських вистав. Невипадково хор М.Лисенка змусили співати у концерті українську народну пісню «Дощик» французькою мовою.

1869, 1886рр. — Укази царської адміністрації про доплати чиновникам «в десяти Юго-Западньїх губерниях лицам русского происхождения, исключая, од-нако, местных уроженцев», за успіхи в русифікації України.

1881р. - Заборона виголошення церковних проповідей українською мовою

1883р. - Заборона Київським генерал-губернатором Дрентельном театральних вистав українською мовою на підпорядкованих йому територіях (Київщина, Полтавщина, Чернігівщина, Волинь і Поділля). Ця заборона діяла протягом 10 років (до 1893 р.).

1888 рік. Указ Олександра ІІІ «Про заборону вживания в офіційних установах української мови та хрещення українськими іменами».

1889 рік. У Києві, на археологічному з'їзді, дозволено читати реферати всіма мовами, крім української

1892 рік. Російський уряд наказує цензорам суворо стежити за тим, щоб не допустити українських літературних перекладів з російської мови

1894 рік. Заборона ввезення українських книг з-за кордону.

1895 рік. Заборона української читанки та українських книг для дітей.

1903 рік. На відкритті пам'ятника І.Котляревському у Полтаві не дозволено промови українською мовою

1905 рік. Кабінет Міністрів Росії відкинув клопотання Київського та Харківського університетів про скасування заборони української мови, визначаючи це несвоєчасним.

1907р. - Закриття царським урядом української періодичної преси, конфіскація виданої в роки революції 1905—1907 рр. української літератури, репресії проти діячів української культури.

1908 рік. Указ сенату про те, що освітня робота в Україні шкідлива й небезпечна для Росії.

1910 рік. Указ Столипіна про зарахування українців до розряду інородців і про заборону будь-яких українських організацій.

1914 рік. Указ Миколи І про заборону української преси.

1914р., березень - Заборона царським режимом святкування 100-річчя від дня народження Т. Шевченка.

1922 рік. Ліквідація «Просвіт» на Кубані, в Зеленому Клину та в інших місцях проживання українців

1933 рік. Телеграма Сталіна про припинення українізації і знищення більшості українських письменників.

1938 рік. Постанова ЦК КП(б) про обов'язкове вивчення в школах республіки російської мови.

1939 рік. Після «визволення» Західної України — закриття частини українських і відкриття російських шкіл.

1947р., З березня — Призначення Л. Кагановича першим секретарем ЦК КП(б)У і нова «чистка» серед українських культурних кадрів, звинувачених в «українському буржуазному націоналізмі».

1949р. — Чергова «чистка» в КП(б)У у зв''''язку з рішеннями її XVI з''''їзду 25—28 січня (за звинуваченням в українському націоналізмі від січня 1949 р. до вересня 1952 р. було виключено з партії 22 175 її членів).

1951р., 2 липня — Погромні статті в московській газеті «Правда» проти «націоналістичних ухилів в українській літературі» (різка критика вірша В. Сосюри «Любіть Україну» та лібрето опери «Богдан Хмельницький» О.Корнійчука і В. Василевської).

1958 рік. Постанова Пленуму ЦК КПРС про перехід українських шкіл на російську мову викладання.

1961р., жовтень - Прийняття нової програми КПРС її XXII з''''їздом, яка проголошувала політику «злиття націй» і подальшу русифікацію союзних республік.

1970 рік. Наказ Міністерства освіти СРСР про написання і захист усіх дисертацій лише російською мовою. Затвердження тільки в Москві.

1978р., 11 листопада — Директива колегії Міністерства освіти УРСР «Удосконалювати вивчення російської мови в загальноосвітніх школах республіки» (посилення русифікації).

1979р., 29 травня - Ухвала Ташкентською конференцією нових русифікаторських заходів щодо неросійських народів СРСР

1983 рік. Постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів Радянського Союзу «Про поліпшення вивчення росіиської мови у школах республік». Доплата за російську мову викладання 15 % та поділ класів.

1989р.Постанова Пленуму ЦК КПРС про - єдину офіційну загальнодержавну мову [російську] в СРСР

1990р., квітень Постанова Верховної Ради СРСР про надання російській мові статусу офіційної мови в СРСР.

2012р., 3 червня - зохоплена бандитами від ПР Верховна Рада України незаконно з чисельними порушеннями приймає антиконституційний закон України "Про засади державної мовної політики" акий повністю суперечить статті Конституції, в якій єдиною державною мовою в Україні визнається Українська мова

Интересно,как вы это сделаете на практике?
Украинизировать кого будете?Армян с гагаузами тоже?А потомков смолян не будете?Они ж сами были русифицированы?
А какими силами на местах вы это предлагаете сделать?Допустим,в Одесской или Николаевской области?

Повідомлення було змінено 1 разів. Востаннє: 04.07.2012 в 15:31. Зміну вніс: MESSEMBRIN.

Реально повеселило!
http://blogs.korrespondent.net/celebrities/blog/balashov/a69809

Жирные, обожравшиеся сметаной, колбасой и мышами коты громко визжали на площади:

- Нам не всё равно, на каком языке говорить! Мы требуем, чтобы все говорили кіт, а не кот!!! – взывали жирные коты к остальным облезлым, оборванным, голодным котам и кошечкам.

Один совсем облезлый кот пропищал им:

- Нам есть нечего, какая разница кіт или кот? Я сметану не ел уже 20 лет. Колбасы отродясь не видел…

- Ти шо? – прошипели на него четыре толстых кота. – Еда не главное! Ты вдумайся, тебя будут называть котом, когда ты кіт! Ты должен гордиться, что ты кіт. Кіт – это наше достояние! Еда не главное, это вообще не важно. Главное, как тебя называют.

Ухоженный кот в очках с залысиной между ушами влез на трибуну и заорал:

- Мы остаёмся здесь голодать! Оставайтесь с нами! Все, кто хочет называться кіт, должны остаться здесь и голодать.

На что облезлый кот возразил:

- Но я и так голодаю…

- Теперь будешь голодать не просто так, а за право называться кіт. Поверь, когда ты кіт, голодать легче!

Подъехало четыре «Мерседеса». Облезлые коты остались голодать за идею называться кіт. А четыре жирных кота юркнули в свои авто. Вереница машин, в которых на задних сидениях возлегали жирные коты, отправилась в элитный посёлок Конча-Заспа, где их ждали другие такие же откормленные коты, которые в отличие от них, хотели оставаться котами. Сегодня им предстоял большой праздничный обед в закромах родины: были приготовлены масло, сметана, сало, деликатесы, стоял большой телевизор, по которому показывали новостные события. Огромное количество голодных котов, желающие называться кіт, расположились по одну сторону баррикад, а по другую были такие же голодные, но хотевшие называться котами. Они шипели и яростно царапали друг друга. А жирные, довольные коты за богатым столом в это же время делили закрома. Здесь кіт, там кот, но все объединены одной национальной идеей: еда - главное.

ну вот приблизительно так:
"Можно рыдать бесконечно. Опомнимся. Объединимся. Кандалы порвем! Как? Объявим добровольную мобилизацию всех сознательных патриотов Украины в ряды УПА… Украинской Повстанческой Армии против оккупационного режима национального информационного пространства", - призывает Ильенко.
По его словам, "миллионы наших мобилизаций вынудят наших с вами избранников в верховной раде преодолеть сопротивление оккупационного большинства (наши подписи просто деструктуризируют то искусственное большинство, в которое сегодня принудительно введены многие патриоты Украины) и принять "Конституционный Закон о национальном информационном пространстве Украины".
"С обязательной статьей о том, что эксклюзивное право работать в национальном украинском пространстве принадлежит государственному языку Украины", - подчеркивает Ильенко.
"Хочешь работать на русском, - пожалуйста, как на Бессарабке, или в воздухе над Люксембургом, или в казино - за зеленые хрусты. И немалые. Хочешь на английском, идиш, китайском, суржиком Верки Сердючки, - пожалуйста, - отстегивай от рекламы, делай откаты от прибылей, плати за убытки. Цену будем выставлять мы - интеллект Украины - коллективные собственники национального информационного пространства", - добавляет он.

Иными словами обложить неподъемными налогами каждое книжное издание, каждый теле- и радио канал, каждую газету, каждый журнал и т.д. за использование не украинского языка, выдавать лицензии с указанием языка вещания (печати), и изымать высокую плату за чужой язык, и штрафавать за нарушение лицензии (переход на чужой язык без закадрового перевода). Вот где то так...

Да здравствует великий Русский язык. Почему этот вопрос так беспокоит бендеровцев? Какое ихнее собачье дело на каком языке я говорю и веду делопроизводство?

Alexandrius,
Я читал Ильенко,в оригинале!Называется "До зброї!"На него и ссылался в своём блоге Тягнибок.Видишь,какие у меня стали познания?
Но,опять же,для реализации любого закона нужно иметь большинство в ВР!
А кроме того,как раз все остальные языки точно пострадают,кроме...русского!Догадываешься,кто всё равно будет спонсировать уплату "неподъёмных налогов"?
Вообщем,тут шо-то другое надо предлагать!

Повідомлення було змінено 1 разів. Востаннє: 04.07.2012 в 17:11. Зміну вніс: MESSEMBRIN.

Ника, а вы собственно в какой стране то живете, в России иль в Украине?
Вы хоть как то соотносите себя с Украиной, иль вы просто представитель пятой колонны, ненавидящей страну в которой живете и ее народ?
Зачем вообще и кому нужна такая страна - Украина?
Прежде всего народу, который проживает в этой стране, это их родина -батькивщина, та территория которая досталась им по наследству от своих предков, у них нет иной территории где бы они могли жить.

К вашему сведению, национальный состав народа Украины - 77,8 % украинцы, русские — 17,3 % и множество иных национальностей (менее процента у каждой).

Народ, проживающий на территории Украины, разделяется сегодня не по национальностям, а по самоидентификации, на тех кто считает себя украинцами - частью народа Украины, не в зависимости от национальности, и тех кто себя таковыми не считает.

Среди последних, истинных врагов народа Украины чрезвычайно мало, в основном просто одурманеные аппологетами пятой колонны и использующей их, ради своего шкурного интереса, власти.

Кто такой вообще украинец?
Злобный, дикий, исчадье ада, бандеровец Кук, вот так ответил на этот вопрос-



И я хоть и не бандеровец, и даж не националист, но вполне согласен с его словами.

Теперь собственно по поводу мовы, я считаю нормальным и естественным применение в стране Украина именно родной мовы-языка подавляющего большинства ее населения.

А всякие иные варианты считаю полнейшей чушью и глупостями, которые муссируются властью для разделения народа, ради своей шкурной корысти.

Тех кто поддерживает сей бред, считаю или врагами народа, если они это делают сознательно, или просто ущербными умом людьми, не понимающими того что этим они содействуют власти, тем самым являясь врагами самим себе.
А это самый сильный и непреодолимый враг, ибо сам с собой воевать не будеш.

Основополагающий принцип, который собственно и делает общество обществом, это подчинение меньшенства большинству, без этого общество существовать просто не может.

На этом принципе и построено применение мовы в Украине.

Вот и ответь, прежде всего самой себе, ты против этого основополагающего принципа?
А следовательно и противник общества как явления?
Или ты против конкретного применения этого принципа сдесь и сейчас?
Тогда ты сознательный представитель пятой колонны, мечтающий разрушить и страну и ее народ. Тогда ты враг, и с тобой нужно боротся, хотя бы ради самосохранения ненавистного тебе народа.

Или ты просто продукт оболванивания, и тебе просто не хватает ни желания ни интелекта самой разобратся в окружающей тебя действительности?

В таком случае это не страшно, и излечимо, просто ты должна себя заставить думать, только и всего.

И вот когда это произойдет, ты будеш ошарашена, нежеланием мыслить самостоятельно, ты не только втаптываеш себя саму в самое дерьмо, о и тянеш туда всех остальных.

Обособленность в обществе может быть, но лиш для правящего класса или для изгоев. Первые живут на олимпе, вторые в гетто.

Вот и раскинь умишком свои шансы попасть иль туда иль туда, какой вариант тебе покажется реальней туда ты и ведеш свой путь.

Меня, как и многих вполне нормальных людей, в первую очередь интересуют не языковые вопросы, а вопросы достойного существования и нормальных отношений между народом и властью.

И в связи с тем, что я вовсе не лишен интелекта, и понимаю происходящее, я вижу в чем состоит цель муссирования языкового вопроса, вижу что власть поднимает его для запудривания мозгов тех, кто не в состоянии мыслить самостоятельно.

А в итоге я понимаю что это ставит жирный крест на нашем желании жить достойно, мы не можем сообща заставить власть не мешать нам строить для себя достойную жизнь.

Она натравляет нас друг на друга, и пока мы рвем друг другу чубы, делает с нами все что ей захочется.

Не уверен, что написанное хоть в малейшей мере до вас дойдет, но все же.

Не будь столь наивен, не мытьем так катаньем, ни конституция ни законы этой братии не писаны, со временем они примут любые законы, которые им будут необходимы, не взирая ни на что, в том числе и на противоречия с иными законами и конституцией.

Что ж до языковых вопросов, ну не нужно быть столь наивным и думать что они вдруг решат избавится от столь мощного и неоднократно их спасающего рычага.

Они ведь прекрасно понимают, что если израсходовать эти козыри, то в дальнейшем крыть им будет нечем.

Так хоть можно противопоставить одну часть народа другой, и на этом поиметь и тех и других, а вот если такой возможности не будет, то удержать власть им будет нечем.

Если наедятся языков, то вдруг осознают, что они все равно нищи и голодны, и живут хуже скота, разделить их, что б морды друг другу толкли, будет нечем, и народ начнет выдвигать претензии уже им.

Дід Орій,
Ну да,ну да...Загадочная славянская душа...Принимать законы,чтоб их не выполнять

Так а Закон выполнять надо или нет? Я предлагаю всем украинцам, кто отстаивает державу через мову, показать всем, что мова должна біть одна. А показать надо так- когда омон пойдет на щтурм, один из наших станет на оре, раскинув руки в стороні (как типа крест) и двое его товарищей будут поддерживать его руки, чтоб он не ослабел. Это как когдато моисей воевал за свою землю, так и украинцы должны показать- мы победим, потому чтос нами Господь!

твоя собача справа - це чємадан, вакзал, расия, і ніяких питань, клята москальня

Бандюганы понаделывали столька делов, что хрен кто за них проголосует, вот по этому они и взялись за язык, наверняка найдутся долбодятлы, которые клюнут на такую приманку, плюс хороший процент фальсификата, плюс тушучно-торговые операции, итого в сумме они и расчитывают сохранить за собой власть, если будет нехватать, то пойдет в ход и сила, без каких либо ограничений.

Это политическое эхо, а вот это -

Благодарность рыгов за приход к власти, и подобной благодарности донбасу в ассортименте.

Почему бы шахтерам не вернутся обратно, по домам, и не отапливать жилища языком и языковым законом, и вновь за них проголосовать?
Очевидно что эт не савсем адекватные вещи, языком сыт и обогрет не будеш, что бы эт понять, ума хватает, а вот что и кого во власть, тут уж нет.
(Для тех кто не в курсе вопроса - работникам шахт, для тех у кого печное отопление, на что нужно предьявить справку из жека, полагается уголь по малой цене, он идет иль на отопление иль на продажу, если шатер имеет и прописан в доме с печкой, а живет в другом месте. Естественно уголь отпускается с шахты на которой он работает. А шахты в основном собственность ахметова.)


А такое же как и твое, есть такая штука как госстандарт, в нее входит в том числе и язык, так что всякие иноязычные версии должны быть приведены к госстандарту, а эт хош не хош стоит бабла, и догадайся за чей счет это будут делать.

Ну не потрібно так казати, по всьому вона просто дурепа яні нічого не розуміє, що їй в голову понапихали те й тече з неї.

Й можливо, згодом, може стати твоею родичкою, і виявиться зовсім непоганою людиною, у житті усяке буває.

А сміття в голові то не від людини а від влади.

та в Україні всі люди непогані, хороші, добрі тільки чогось вибирають у владу кримільних злочинців і ведуться на всяку маячню і відверту брехню, дозволяють себе обдурювати, дозволяють себе обкрадати, дозволяють над собою знущатися..
--
Ось що думає з цього приводу Герой України, радянський дисидент Левко Лук’яненко:
«Немає сумніві, що цей закон спрямований на те, щоб розколювати суспільство. Та ми маємо факт, українська нація – це постгеноцидна, постколоніальна нація. Росія 340 років мордувала Україну і русифікувала. І та п’ята московська колона, що існує в Україні під керівництвом Москви, власне, продовжує русифікацію. Цей закон підводить законодавчу базу під антиукраїнську русифікаторську діяльність п’ятої московської колонії», – заявив Лук’яненко.
«Проблема мови – це проблема збереження української нації, це надзвичайно важливо. І тому я не дивуюсь російським шовіністам, які, власне, вчинили цей наступний крок, бо вони постійно роблять… Цей закон є частиною російського наступу на українську незалежність», – зауважив він.

Повідомлення було змінено 1 разів. Востаннє: 05.07.2012 в 11:21. Зміну вніс: ВАРТОВИЙ.